Меню



Посилання

Вчитель повинен бути для учня...
Усього відповідей: 147

До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка

 
 
Корисні посилання:

Національний музей Тараса Шевченка

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

Шевченківський національний заповідник

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка

Шевченків шлях
Шевченків «Кобзар» –
Як сторінки життя.
Це для народу великий дар,
Де минуле летить в майбуття.
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива…»
Лежить в рядках цих зміст глибокий
Й перед очима образ ясно ожива.
І ось я знов картину бачу:
Холодний вітер і метіль гуде,
Мале дитя, що жалібно так плаче,
А Катерина далі й далі йде…
Садок вишневий коло хати,
Веселий сміх дзвенить селом.
Співають, ідучи, дівчата,
Сім’я вечеря за столом…
Далекі ці дитинства миті
Так трепетно він описав,
Неначе щастя лиш було у світі,
Неначе й горя він не знав.
Оксанку полюбив так щиро,
Та дівчина була й за маму:
Коли йому було журливо,
Приносив їй сердечну рану.
…І знову вірш про Катерину,
В якої хата на помості,
В ясну, чудову, світлу днину
Приїхали із Запоріжжя гості.
У казематі теж писав Шевченко,
Лічив, як ночі й дні минали.
Стискалося його серденько,
А на папір рядки лягали.
Ніч світ в обійми огортає,
Лілея плаче білолиця,
А Цвіт голівоньку схиляє
В її заплакане обличчя…
Гортаючи все далі сторінки,
Поезіями знов живу я.
Захоплюють мене рядки,
І думка ввись летить журлива.
Я так, мабуть, писати не зумію,
Бо дару я цього не маю.
Те, що поет хотів сказати –
Хвилююся і співчуваю…
Шевченко дуже тяжко жив,
В засланні мучився й страждав.
Та Україну так любив,
За неї б він життя віддав.
На півдорозі не ставав нізащо,
Не дивлячись на все – творив.
Нам прокладав він шлях до щастя,
Любити, вірити й надіятись нас вчив!
Ольга Кацан, 10-В клас
English French German Italian Portuguese Russian Ukrainian
Гість
Рекомендуємо Вам зареєструватися
або
авторизуватись
під своїм логіном та паролем

Гімн гімназії


Вже у коло зібралися діти,
Це Борисполя квіти рясні.
Через море, крізь хмари та вітер
Попливуть наших знань кораблі.
І лунатимуть сонячні марші,
Де не будеш, куди не підеш,
Бо квітуча гімназія наша -
Щирий край без кордонів та меж.
Приспів:

Тож прийдем, юні друзі, навчатись
У дзвінку гімназійну сім'ю,
Щоб батьків, вчителів шанувати
Й Україну любити свою.
На бориспільських світлих просторах
Чути голос ясних перспектив,
Майорить хай наш стяг веселковий
І веде до небачених див.

Після бурі веселка засяє,
А усмішка зігріє вуста.
Хай дорогу в майбутнє безкрає
Нам покаже зоря золота.
І дзвінке золотисте відлуння
Кожен день ми почуємо знов,
Так серця нам виспівують юні-
Вірим в РОЗУМ, НАДІЮ, ЛЮБОВ

Сл. Руденко Т. М.


Прослухати гімн

Тут має бути плеєр...